Бойові дії на території України спричинили масовий в’їзд біженців до Польщі. Щоб нормалізувати ситуацію, уникнути гуманітарної катастрофи та надати посильну допомогу людям, змушеним залишити свої будинки, польська влада ухвалила спеціальний нормативно-правовий акт, який регламентує багато сфер життя постраждалих.
Що таке Спеціальний закон для українців в Польщі (Спецзакон, Спецустава) та які можливості для в’їзду та легалізації він дає іноземцям – читайте у цьому матеріалі.
У січні 2023 року було прийнято блок серйозних поправок до Спецустави, частина з яких починає діяти відразу, а інші набувають чинності пізніше. Цей текст закону та положення статті актуалізовано з урахуванням положень, що діють на лютий 2023 року.
Зверніть увагу, через відсутність офіційного тексту Спеціального закону зі змінами (він, як правило, публікується з деяким запізненням), далі надано редакцію Спецустави, зібрану в поточній варіації (з чинними положеннями на момент публікації) нашими фахівцями. Була ретельно проведена велика робота з внесення змін, проте текст все ж таки не є офіційним.
Спеціальний закон про допомогу українцям, версія лютого 2023 року:
Далі докладно розберемося із основними положеннями Спеціального закону.
Відразу уточнимо. Спеціальна устава для українців в Польщі – це новий нормативно-правовий акт, який запроваджує специфічні умови для іноземців, які відповідають наведеним нижче умовам. При цьому він не скасовує законодавчих норм про біженців, які діяли раніше і можуть бути застосовані до тих осіб, які не підпадають під дію Спецзакону. Таким чином, існує два незалежних один від одного статуси: біженець і тимчасовий захист (статус УКР). Як нескладно здогадатися, до осіб, які виїхали з України, належить друге.
На розмовному рівні закріпилося поняття «українського біженця». Потрібно розуміти, що цей вульгаризований термін відноситься до статусу УКР (тимчасового захисту).
У цьому полягають певні термінологічні плутанини. Щоразу, коли кажуть «біженці в Польщі», необхідно уточнювати, що саме мають на увазі. Далі ми застосовуватимемо поняття «українські біженці» або «біженці з України» (хоча, як буде видно, до цього поняття входять не лише українці), маючи на увазі положення Спеціального закону. У випадках, коли треба зазначити старі норми, це буде пояснено окремо.
Першу редакцію Спецустави датовано 12 березня 2022 року, після чого неодноразово коригувалося. Проте основні норми НПА поширюються на всіх зазначених у ній осіб, які в’їхали до Польщі після 24.02.2022 включно, тобто закон має зворотну силу, і які б зміни не вносилися до нього, вони також відносяться до всіх подій, що відбулися з 24.02.2022.
У першій статті Спеціального закону для українців в Польщі визначено коло осіб, до яких належать його норми:
На жаль, і тут є певна плутанина. Перелічені особи за Спеціальним законом Польщі мають масу привілеїв та додаткових можливостей, але й деякі інші особи мають свої права, зазначені в НПА. Це стосується і тих, хто в’їхав до 24.02.2022, і до осіб, які не мають українського громадянства, але мають до 24.02.2022 дозвіл на постійне місце мешкання (ПММ) цієї країни або захист на її території.
До можливостей осіб різних категорій ще повернемося далі, а тут вказуємо на них виключно для демонстрації ширини кола іноземців, які так чи інакше підпадають під Спецзакон. Поки що ж розглянемо деталі за трьома вищевказаними категоріями.
Норма, що закон поширюється лише на тих, хто в’їхав у РП безпосередньо з української території, існувала у першій редакції Спеціального закону для громадян України в Польщі, і наразі виключена з тексту. Нагадуємо про неї тільки тим читачам, хто міг зустрічати таке обмеження в інших джерелах.
На даний момент НПА поширюється на всіх, хто відповідає вищезазначеним умовам, включаючи іноземців, які потрапили до Польщі через треті країни.
Тут треба звернути увагу на два важливі фактори:
З останнім моментом пояснимо. Це означає, що право на пільгову легалізацію (та інші переваги Спецустави) можна отримати, в’їхавши і без своїх рідних / подружжя, в тому числі якщо останні вже перебували в РП, або зовсім не збираються туди приїжджати. Однак для легалізації треба підтвердити не лише факт спорідненості / заміжжя, а й наявність у таких родичів / подружжя карти поляка / українського громадянства.
Окремо зазначено коло осіб, які не підпадають під дію нового закону для українців 2023 року (ust.3, art.2 Specustawy ). Це власники:
Тут усе, крім пункту 3, є досить очевидним. Вказаним особам просто не потрібна будь-яка додаткова легалізація – вони й так мають усі необхідні права. Складніше з часовим побутом – його власники не можуть легалізуватися за спрощеною схемою, але мають свої можливості – їхні карти продовжуються до вказаної в Спецуставі дати (до цього питання ми повернемося далі).
Крім зазначених осіб, не підпадають під спеціальний закон Польщі для українців і ще дві категорії:
Йдеться про осіб, які намагаються отримати статус біженця / захисту за звичайною схемою, чинною і до прийняття Спецустави (що перебувають у процесі набуття статусу). Водночас такі іноземці, якщо вони відповідають вищезазначеним умовам, мають право відкликати свої заяви / наміри на підставі ust.5, art.2 Specustawy, та легалізуватися на умовах Спецзакону.
Важливо розуміти, що норми закону про допомогу громадянам України в Польщі є тимчасовими. Колись їх буде скасовано, проте ця дата визначиться окремою урядовою постановою (наразі невідома).
Спецзакон спрямований на полегшення режиму легалізації українських біженців та складається з наступних основних категорій дій:
Перше, що необхідно людям, які тікають від війни – можливість легального в’їзду до Польщі. Цей аспект влада РП полегшила значно:
Інакше кажучи, в’їхати може практично будь-який громадянин України (і прирівняні до них особи), який заявив про небезпеку залишатися на батьківщині і має хоч якийсь документ. При цьому приймаються навіть прострочені чи зіпсовані документи, якщо вони дають змогу на ідентифікацію.
У цій частині найбільша плутанина. Відразу визначимося: за нормами Спецзакону є можливість пільгової легалізації – здобуття статусу UKR (тимчасового захисту), що дає масу можливостей (в т.ч. пільги, доступ до медицини, освіти та ін.), але використовувати її необов’язково – громадяни України мають багато можливостей і без набуття цього статусу.
Отримання Статусу УКР в Польщі — це дуже специфічна процедура, яка має багато нюансів. Вона описана в окремому матеріалі, тому тут згадуватимемо її коротко.
Українські біженці, які не отримували Статусу UKR і не планують цього робити, так само мають підстави для перебування:
Для продовження зазначених термінів іноземець не повинен вживати жодних заходів – терміни пролонгуються автоматично. Жодних відміток, вклейок та іншого в паспорт ставити так само не потрібно.
Продовжені підстави не дають права на перетин кордону (на відміну від статусу УКР). Виїзд стане підставою для анулювання можливості перебувати в Польщі на вказаних умовах.
Норми Спецзакону дозволяють працювати без дозволу та займатися підприємництвом на тих же правах, що й поляки всім громадянам України (незалежно від статусу). Необхідно виконати прості умови:
В останньому випадку під PESEL мається на увазі будь-який його вид – як оформлений у звичайному режимі, так і спеціальний ідентифікатор Спецзакону. Таким чином, для роботи без дозволу та заняття бізнесом в Польщі отримувати статус UKR необов’язково.
Окрім цього, Спеціальний закон для українських біженців дає їм право на доступ до бірж праці для пошуку роботи.
Повний доступ до медицини та освіти отримують особи, які оформили статус UKR. Без цього Спецустава не надає жодних додаткових прав.
Разом з тим, Спеціальний закон і не забороняє такого допуску, якщо він покладений на інших підставах. Наприклад, українець може працювати без дозволу, а роботодавець платить за нього у ZUS, тим самим даючи доступ до медицини.
Тут ситуація аналогічна до попередньої – прямий доступ до посібників отримують лише власники Статусу UKR. Причому йдеться як про штатну допомогу (500Plus, 400Plus, Родинний капітал, Добрий старт тощо), так і про спеціальні виплати для українських біженців (300 злотих на адаптацію від польського уряду).
Знову ж таки, іноземці які не мають статусу УКР, але отримали право на штатну допомогу, мають право ними скористатися. Адаптаційні пільги без статусу не надаються.
Це одне із гострих питань, що виникає у читачів. Справа в тому, що рання редакція Спецустави дійсно передбачала таку карту – 3-річний ВНП, який отримується на пільгових підставах за фактом тимчасового захисту.
Проте січневі поправки скасували таку картку (art.38 Specustawy повністю виключена із закону). Разом з цим, з 1 квітня 2023 року особам зі статусом УКР відкривається можливість оформити карти по роботі або бізнесу. Детальніше про них можна дізнатися з цього матеріалу.
Цифровий документ Diia.pl у додатку mObywatel є офіційним підтвердженням статусу УКР (тимчасового захисту). За наявності діючого біометричного закордонного паспорта та Дія пл дозволяється багаторазове перетинання кордону Польщі.
Дія пл може бути відкрита кожному іноземцю зі статусом тимчасового захисту віком від 13 років. Діти до цього віку можуть перетинати кордон у присутності батьків / опікунів по Diia.pl дорослих та за наявності документа, що посвідчує особу.
Польська влада офіційно попередила, що при поверненні до РП іноземці повинні самі вказати прикордонникам на наявність Diia.pl і, відповідно, статусу тимчасового захисту. Якщо цього не зробити, існує можливість втрати статусу.
Статус тимчасового захисту, як і раніше, анулюється через 30 днів відсутності українця в Польщі. Проте січневі поправки запровадили систему припинення статусу УКР за будь-якого виїзду. Якщо іноземець повернеться протягом 30 днів, статус буде автоматично відновлено.
Анулюється статус тепер і при тимчасовому захисті в іншій країні ЄС. Якщо такий статус в іншій державі існував на 28.01.2023, то польська анулюється цією датою.
Нагадаємо, що навіть анульований статус можна поновити. Як це зробити вказано у цій статті.
Ще одним нововведенням 2023 року стала часткова плата за проживання українських біженців у спеціальних центрах. Розцінки такі:
Крім цього, влада отримуватиме від гмін інформацію про навчання дітей біженців у школах, щоб контролювати виконання вимог щодо обов’язкової освіти.
Приймаючи Спецзакон, Польща йшла назустріч людям, які опинилися у складній життєвій ситуації. Звичайно, в акті багато недоробок, які плутають поняття і самі процеси не завжди прозорі та зрозумілі. Але загалом НПА працює і його користь незаперечна.
Використовувати чи ні можливості Спецустави для українських біженців – кожен вирішує для себе сам. Якщо прийнято рішення скористатися зазначеними правами, варто спочатку детально вивчити їхню теоретичну основу, щоб не витрачати час і нерви в і без того складній емоційній обстановці.
Спасибо!
В ближайшее время мы опубликуем информацию.