Спецзакон про допомогу українцям в Польщі

Бойові дії на території України спричинили масовий в’їзд біженців до Польщі. Щоб нормалізувати ситуацію, уникнути гуманітарної катастрофи та надати посильну допомогу людям, змушеним залишити свої будинки, польська влада ухвалила спеціальний нормативно-правовий акт, який регламентує багато сфер життя постраждалих.

Що таке Спеціальний закон для українців в Польщі (Спецзакон, Спецустава) та які можливості для в’їзду та легалізації він дає іноземцям – читайте у цьому матеріалі.

Текст Спеціального закону для українських біженців

У січні 2023 року було прийнято блок серйозних поправок до Спецустави, частина з яких починає діяти відразу, а інші набувають чинності пізніше. Цей текст закону та положення статті актуалізовано з урахуванням положень, що діють на лютий 2023 року.

Зверніть увагу, через відсутність офіційного тексту Спеціального закону зі змінами (він, як правило, публікується з деяким запізненням), далі надано редакцію Спецустави, зібрану в поточній варіації (з чинними положеннями на момент публікації) нашими фахівцями. Була ретельно проведена велика робота з внесення змін, проте текст все ж таки не є офіційним.

Спеціальний закон про допомогу українцям, версія лютого 2023 року:

📄Відкрити в окремій вкладці

Далі докладно розберемося із основними положеннями Спеціального закону.

Статус біженця та тимчасовий захист: у чому відмінності?

Відразу уточнимо. Спеціальна устава для українців в Польщі – це новий нормативно-правовий акт, який запроваджує специфічні умови для іноземців, які відповідають наведеним нижче умовам. При цьому він не скасовує законодавчих норм про біженців, які діяли раніше і можуть бути застосовані до тих осіб, які не підпадають під дію Спецзакону. Таким чином, існує два незалежних один від одного статуси: біженець і тимчасовий захист (статус УКР). Як нескладно здогадатися, до осіб, які виїхали з України, належить друге.

На розмовному рівні закріпилося поняття «українського біженця». Потрібно розуміти, що цей вульгаризований термін відноситься до статусу УКР (тимчасового захисту).

У цьому полягають певні термінологічні плутанини. Щоразу, коли кажуть «біженці в Польщі», необхідно уточнювати, що саме мають на увазі. Далі ми застосовуватимемо поняття «українські біженці» або «біженці з України» (хоча, як буде видно, до цього поняття входять не лише українці), маючи на увазі положення Спеціального закону. У випадках, коли треба зазначити старі норми, це буде пояснено окремо.

Коли прийнято Спецзакон для українців в Польщі?

Першу редакцію Спецустави датовано 12 березня 2022 року, після чого неодноразово коригувалося. Проте основні норми НПА поширюються на всіх зазначених у ній осіб, які в’їхали до Польщі після 24.02.2022 включно, тобто закон має зворотну силу, і які б зміни не вносилися до нього, вони також відносяться до всіх подій, що відбулися з 24.02.2022.

На кого поширюються норми Спецустави?

У першій статті Спеціального закону для українців в Польщі визначено коло осіб, до яких належать його норми:

• Громадяни України, які в’їхали до РП після 24.02.2022 включно.
• Близькі родичі громадян України, володарів карт поляка, які самі не є громадянами України.
• Подружжя громадян України, які не є громадянами України.

На жаль, і тут є певна плутанина. Перелічені особи за Спеціальним законом Польщі мають масу привілеїв та додаткових можливостей, але й деякі інші особи мають свої права, зазначені в НПА. Це стосується і тих, хто в’їхав до 24.02.2022, і до осіб, які не мають українського громадянства, але мають до 24.02.2022 дозвіл на постійне місце мешкання (ПММ) цієї країни або захист на її території.

До можливостей осіб різних категорій ще повернемося далі, а тут вказуємо на них виключно для демонстрації ширини кола іноземців, які так чи інакше підпадають під Спецзакон. Поки що ж розглянемо деталі за трьома вищевказаними категоріями.

В’їзд безпосередньо з України

Норма, що закон поширюється лише на тих, хто в’їхав у РП безпосередньо з української території, існувала у першій редакції Спеціального закону для громадян України в Польщі, і наразі виключена з тексту. Нагадуємо про неї тільки тим читачам, хто міг зустрічати таке обмеження в інших джерелах.

На даний момент НПА поширюється на всіх, хто відповідає вищезазначеним умовам, включаючи іноземців, які потрапили до Польщі через треті країни.

Родичі володарів карт поляка та подружжя українців

Тут треба звернути увагу на два важливі фактори:

1. Якщо українець має карту поляка, то право на пільги по Спецуставі мають і його близькі родичі, які не є українськими громадянами (при виконанні інших умов). Якщо карти поляка в українця немає, то пільгами може скористатися лише його чоловік(дружина) не українець(-ка).
2. Жодна норма Спецустави не вказує, що родичі власників карт поляка / подружжя українців повинні в’їжджати разом з власниками карт поляка / українцями.

З останнім моментом пояснимо. Це означає, що право на пільгову легалізацію (та інші переваги Спецустави) можна отримати, в’їхавши і без своїх рідних / подружжя, в тому числі якщо останні вже перебували в РП, або зовсім не збираються туди приїжджати. Однак для легалізації треба підтвердити не лише факт спорідненості / заміжжя, а й наявність у таких родичів / подружжя карти поляка / українського громадянства.

Хто не підпадає під дії Спецустави?

Окремо зазначено коло осіб, які не підпадають під дію нового закону для українців 2023 року (ust.3, art.2 Specustawy ). Це власники:

1. дозволу на постійне місце мешкання;
2. дозволу на проживання довгострокового резидента ЄС;
3. дозволу на тимчасове проживання;
4. статусу біженця (йдеться про статус, отриманий не за Спецуставою, а за нормами, що діють і раніше);
5. дозволу на додатковий захист;
6. згоди на допустиме перебування;
7. дозволу на перебування з гуманітарних причин.

Тут усе, крім пункту 3, є досить очевидним. Вказаним особам просто не потрібна будь-яка додаткова легалізація – вони й так мають усі необхідні права. Складніше з часовим побутом – його власники не можуть легалізуватися за спрощеною схемою, але мають свої можливості – їхні карти продовжуються до вказаної в Спецуставі дати (до цього питання ми повернемося далі).

Крім зазначених осіб, не підпадають під спеціальний закон Польщі для українців і ще дві категорії:

1. Ті, хто подали заяви (клопотання) про отримання міжнародного захисту.
2. Ті, хто заявив про намір подати заяви (клопотання) про міжнародний захист.

Йдеться про осіб, які намагаються отримати статус біженця / захисту за звичайною схемою, чинною і до прийняття Спецустави (що перебувають у процесі набуття статусу). Водночас такі іноземці, якщо вони відповідають вищезазначеним умовам, мають право відкликати свої заяви / наміри на підставі ust.5, art.2 Specustawy, та легалізуватися на умовах Спецзакону.

Зміни до Спецзакону

Важливо розуміти, що норми закону про допомогу громадянам України в Польщі є тимчасовими. Колись їх буде скасовано, проте ця дата визначиться окремою урядовою постановою (наразі невідома).

Спецзакон спрямований на полегшення режиму легалізації українських біженців та складається з наступних основних категорій дій:

В’їзд до Польщі

Перше, що необхідно людям, які тікають від війни – можливість легального в’їзду до Польщі. Цей аспект влада РП полегшила значно:

• Потрапити до Польщі можна за будь-якої з наявних підстав: безвізу, візи, ВНП, причому останні можуть бути видані й іншими країнами ЄС / Шенгенської угоди.
• В’їзд дозволено і особам, які не мають вищезгаданих підстав, і навіть не мають закордонних паспортів. Зробити це можна за внутрішніми українськими паспортами (діти – за свідоцтвами про народження), посвідченнями водія та іншими документами, що дозволяють визначити особу та громадянство. Офіційно цей спосіб називається в’їздом за дозволом коменданта прикордонного пункту (за згодою Страж граничної).

Інакше кажучи, в’їхати може практично будь-який громадянин України (і прирівняні до них особи), який заявив про небезпеку залишатися на батьківщині і має хоч якийсь документ. При цьому приймаються навіть прострочені чи зіпсовані документи, якщо вони дають змогу на ідентифікацію.

Перебування біженців за Спеціальним законом

У цій частині найбільша плутанина. Відразу визначимося: за нормами Спецзакону є можливість пільгової легалізації – здобуття статусу UKR (тимчасового захисту), що дає масу можливостей (в т.ч. пільги, доступ до медицини, освіти та ін.), але використовувати її необов’язково – громадяни України мають багато можливостей і без набуття цього статусу.

Отримання Статусу УКР в Польщі — це дуже специфічна процедура, яка має багато нюансів. Вона описана в окремому матеріалі, тому тут згадуватимемо її коротко.

Українські біженці, які не отримували Статусу UKR і не планують цього робити, так само мають підстави для перебування:

1. Ті, хто в’їхав за рішенням коменданта, можуть перебувати 18 місяців (це єдина норма, не змінена січневими поправками).
2. Власники безвізу, віз (шенгенських польських чи будь-якого типу, виданих іншими країнами Шенгенської угоди), ВНП, виданих виключно іншими країнами Шенгену, якщо перебування в Польщі почалося до 24.02.2022, а підстави мали закінчитися після цієї дати – до 24.08.2023.
3. Маючи національні польські візи та польський тимчасовий дозвіл на проживання, які мали закінчитися після 24.02.2022 – до 24.08.2023.

Для продовження зазначених термінів іноземець не повинен вживати жодних заходів – терміни пролонгуються автоматично. Жодних відміток, вклейок та іншого в паспорт ставити так само не потрібно.

Продовжені підстави не дають права на перетин кордону (на відміну від статусу УКР). Виїзд стане підставою для анулювання можливості перебувати в Польщі на вказаних умовах.

Робота та бізнес на особливих умовах

Норми Спецзакону дозволяють працювати без дозволу та займатися підприємництвом на тих же правах, що й поляки всім громадянам України (незалежно від статусу). Необхідно виконати прості умови:

• Для працевлаштування: законне перебування будь-якого типу, а також повідомлення повятового ужонду праці протягом 14 днів з початку роботи (це обов’язок роботодавця). При цьому про роботу осіб, яким не потрібно дозвіл і до прийняття Спецустави, повідомлення не потрібно.
• Для бізнесу (зокрема для відкриття ІП): законне перебування та наявність номеру PESEL.

В останньому випадку під PESEL мається на увазі будь-який його вид – як оформлений у звичайному режимі, так і спеціальний ідентифікатор Спецзакону. Таким чином, для роботи без дозволу та заняття бізнесом в Польщі отримувати статус UKR необов’язково.

Окрім цього, Спеціальний закон для українських біженців дає їм право на доступ до бірж праці для пошуку роботи.

Доступ українських біженців до медицини та освіти

Повний доступ до медицини та освіти отримують особи, які оформили статус UKR. Без цього Спецустава не надає жодних додаткових прав.

Разом з тим, Спеціальний закон і не забороняє такого допуску, якщо він покладений на інших підставах. Наприклад, українець може працювати без дозволу, а роботодавець платить за нього у ZUS, тим самим даючи доступ до медицини.

Пільги для біженців з України

Тут ситуація аналогічна до попередньої – прямий доступ до посібників отримують лише власники Статусу UKR. Причому йдеться як про штатну допомогу (500Plus, 400Plus, Родинний капітал, Добрий старт тощо), так і про спеціальні виплати для українських біженців (300 злотих на адаптацію від польського уряду).

Знову ж таки, іноземці які не мають статусу УКР, але отримали право на штатну допомогу, мають право ними скористатися. Адаптаційні пільги без статусу не надаються.

Спеціальна трирічна карта побуту

Це одне із гострих питань, що виникає у читачів. Справа в тому, що рання редакція Спецустави дійсно передбачала таку карту – 3-річний ВНП, який отримується на пільгових підставах за фактом тимчасового захисту.

Проте січневі поправки скасували таку картку (art.38 Specustawy повністю виключена із закону). Разом з цим, з 1 квітня 2023 року особам зі статусом УКР відкривається можливість оформити карти по роботі або бізнесу. Детальніше про них можна дізнатися з цього матеріалу.

Дія пл: особливості перетину кордону при тимчасовому захисті

Цифровий документ Diia.pl у додатку mObywatel є офіційним підтвердженням статусу УКР (тимчасового захисту). За наявності діючого біометричного закордонного паспорта та Дія пл дозволяється багаторазове перетинання кордону Польщі.

Дія пл може бути відкрита кожному іноземцю зі статусом тимчасового захисту віком від 13 років. Діти до цього віку можуть перетинати кордон у присутності батьків / опікунів по Diia.pl дорослих та за наявності документа, що посвідчує особу.

Польська влада офіційно попередила, що при поверненні до РП іноземці повинні самі вказати прикордонникам на наявність Diia.pl і, відповідно, статусу тимчасового захисту. Якщо цього не зробити, існує можливість втрати статусу.

Про анулювання та відновлення статусу УКР

Статус тимчасового захисту, як і раніше, анулюється через 30 днів відсутності українця в Польщі. Проте січневі поправки запровадили систему припинення статусу УКР за будь-якого виїзду. Якщо іноземець повернеться протягом 30 днів, статус буде автоматично відновлено.

Анулюється статус тепер і при тимчасовому захисті в іншій країні ЄС. Якщо такий статус в іншій державі існував на 28.01.2023, то польська анулюється цією датою.

Нагадаємо, що навіть анульований статус можна поновити. Як це зробити вказано у цій статті.

Оплата за перебування іноземців у спеціалізованих центрах

Ще одним нововведенням 2023 року стала часткова плата за проживання українських біженців у спеціальних центрах. Розцінки такі:

• до 120 днів – безкоштовно;
• від 120 до 180 днів – половина вартості проживання, але не більше 40 злотих на добу (діє з 01.03.2023).
• понад 180 днів – 75% вартості, але не більше 60 злотих на добу (діє з 01.05.2023).

Крім цього, влада отримуватиме від гмін інформацію про навчання дітей біженців у школах, щоб контролювати виконання вимог щодо обов’язкової освіти.

Висновки

Приймаючи Спецзакон, Польща йшла назустріч людям, які опинилися у складній життєвій ситуації. Звичайно, в акті багато недоробок, які плутають поняття і самі процеси не завжди прозорі та зрозумілі. Але загалом НПА працює і його користь незаперечна.

Використовувати чи ні можливості Спецустави для українських біженців – кожен вирішує для себе сам. Якщо прийнято рішення скористатися зазначеними правами, варто спочатку детально вивчити їхню теоретичну основу, щоб не витрачати час і нерви в і без того складній емоційній обстановці.